Група 5

Предмет "Технологія штукатурних робіт"

Дата: 15.04.2020
Тема: Опорядження поверхонь спеціальними штукатурками.

    Якщо будівельні конструкції необхідно зробити водостійкими, водовідштовхуючими, теплоізоляційними, кислотостійкими, звукоізоляційними і рентгенозахисними, застосовуються спеціальні штукатурки. 

    Водостійкі штукатурки ще називають гідроізоляційними. Вони виконуються традиційними цементними розчинами. Окрім портландцементу, для приготування гідроізоляційних розчинів застосовують водонепроникний розшарний цемент, безусадковий цемент, розширяючий цемент. 

   З метою отримання відповідних гідроізоляційних властивостей, у цементні розчини добавляють різні домішки (церціт, рідке скло, алюмінат натрію, нітрат кальцію, хлорид залізу та ін.). 

    Церціт – це емульсія, що складається з вапна, олеїнової кислоти, охри, сірокислого глинозему, води. Розчин на церціті рекомендується наносити тонким шаром. Штукатурні розчини на рідкому калії досить швидко схвачуються (2-5 хв.), а тому їх приготовляють невеликими порціями. Розчини з алюмінатом натрію застосовуються для заповнення щілин та обштукатурення поверхонь, які підлягають сильному впливу вологи. Дана домішка скорочує термін тужавіння розчину. Для збільшення терміну тужавіння в цементний розчин додають технічні лігносульфанати. 

   Розчини з хлоридом заліза, окрім водонепроникних властивостей, ще й прискорюють темпи зростання їх міцності.

    Теплоізоляційні штукатурки використовуються для зниження теплозатрат. Суху штукатурну суміш, до якої входять легкі заповнюючі (перліт, вермикуліт, пемза, шунгізит) і такі в’яжучі, як: портландцемент, гіпс, вапно, каустичний магнезит – розводять водою. Наносити такі штукатурні розчини на поверхні краще механізованим способом. Товщина окремих шарів штукатурки неповинна перевищувати 12-15 мм. 

   Теплоізоляційні розчини готують також на основі кермітового піску. Для цього цемент, перлітовий пісок перемішують у сухому вигляді, а потім добавляють воду з домішками і знову перемішують упродовж 3-5 хв., що забезпечує подріблення перліту та збільшує теплопровідність розчину. Кислотостійкі штукатурки застосовуються при дії кислот середніх і високих концентрацій у лабораторіях, цехах хімічних заводів. Приготовляються вони на основі кислотостійкого цементу, кварциту, граніту або бештауніту і домішок у вигляді силіциєфториду натрію та рідкого скла. Початок тужавіння розчину наступає через 30 хв., а кінець тужавіння не пізніше 6-и год. після приготування. Твердіння кислотостійких розчинів повинно здійснюватися при температурі не нижче 100С.

  Звукоізоляційна (акустична) штукатурка застосовується для зниження рівня шуму. Як в’яжучий застосовують портландцемент, шлакопортландцемент, вапно, каустичний магнезіт. Заповнювачами будуть: шлак, пемза, керамзіт, перліт. 

    Звукоізоляційна штукатурка наноситься на сирий ґрунт, виконаний цементним розчином товщиною до 10 мм. Шар звукоізоляційної штукатурки розрівнюється напівтерком, але не затирається. 

   Останнім часом застосовуються сухі звукоізоляційні штукатурні суміші з високими експлуатаційними характеристиками завдяки повітряновтягувальним домішкам, які дають змогу впливати на пористу структуру розчину, а значить, і на рівень їх акустичних властивостей. До легких (акустичних) штукатурок відносяться сухі гіпсові суміші: «Ротбанд», «Гольтбанд», цементні суміші «Полірем СШ-327», «Полірем СШ317».  

   Гідроізоляційна суміш «Atlas Woder» (Польша) представляє собою водонепроникний розчин, що витримує тиск стовпа води до 5 м. Ця штукатурка складається з цементів, порошкової смоли, мінеральних домішок і модифікаторів. Разом з тим, вона характеризується високою адгезією, водо- і морозостійкістю, невеликою еластичністю, малим ущільненням. Штукатурна суміш наноситься за 2-3 прийоми. Перший шар гідроізоляційної суміші наноситься за допомогою щітки. Суміш твердіє за 3 доби. 

    Цементний розчин «Ceresit CR-65» (Німеччина) застосовується для внутрішньої і зовнішньої гідроізоляції. Ця суміш безусадочна, паропрониклива, морозостійка. Розчин використовують впродовж 2-х год. Перший шар суміші наносять щіткою, а другий – шпателем, через 3 години після нанесення першого шару. Повна гідроізоляція буде забезпечена через 3 доби. 

    Високу гідроізоляцію забезпечує і спеціальна гідроізоляційна штукатурка, що складається з портландцементу високої марки, кварцового піску, модифікуючих хімічно активних домішок. Активні складові цих домішок розповсюджуються в порах бетону. У результаті хімічних реакцій утворюються нерозчинні кристали, котрі заповнюють пустоти, щілини. 

     Разом з тим, штукатурка забезпечує на поверхні дуже міцне покриття товщиною 2-3 мм

  Рентгенозахисна штукатурка – суха будівельна суміш, призначена для затримання рентгенівського випромінювання. Ці штукатурки називають баритовими, так як заповнювачем є баритовий пісок, крупність якого не повинна перевищувати 1,25 мм. Вміст сульфату барію в баритових заповнювачах повинен бути не менше 85%. В’яжучим у таких штукатурках слугує портландцемент. 

   Баритові штукатурки виготовляють у вигляді модифікованих сухих сумішей, готових до використання після змішування з водою. Склад розчину і товщина штукатурки залежать від потужності рентген-апаратури. Розчин наноситься декількома шарами товщиною до 6 мм. Загальна товщина рентгенозахисної штукатурки до – 30 мм. 

    Штукатурка сануюча призначена для ремонтних робіт у старих будівлях, в умовах засолення цегляних і кам’яних поверхонь. Такі штукатурки дають покриття з високою пористістю і паропроникністю, яка створює умови для висихання поверхні.

   Сануючі штукатурки складаються у оббризку, який наноситься не суцільним шаром, а у вигляді сітки на 50-60% поверхні товщиною до 5 мм; вирівнювального шару, який служить накопичувачем солей, що виходять з основи. Товщина вирівнювального шару залежить від засоленості і вологості стін та досягає 2–3 см; фінішний шар має забезпечувати спеціальні вимоги до показників пористості і стійкості до дії солей. Випускають сануючі штукатурки фірми «EPASIT CmhH» (Німеччина), фірма «Index S.p.A» (Італія).

       На території України кістяк галузі сформований приблизно 20 підприємствами, але лідерами за об’ємом продукції, що випускається, є не більше 6–7 вітчизняних виробників. До того ж, виготовлення сухих сумішей стає дедалі складнішим. У той же час, об’єм імпорту в Україну не скоротився. Прикладом цього є потужне об'єднання з виробництва сухих матеріалів – Українська асоціація виробників сухих будівельних сумішей, яка була створена 18 травня 2000 року. Члени асоціації ТОВ: «Хенкель Баутехнік (Україна)», «Фомальгаут», «Полірем», «НПП Геліос», «БИОН Импекс», «ТРСТ», «ТММ», «Аквалит», а також Академія будівництва [100]. Асоціація входить в державну корпорацію «Укрбудматеріали» в якості корпоративного члена. Лідер серед імпортного товару – турецькі сухі будівельні суміші, що виробляються під торговою маркою Satengips. Користуються попитом в Україні суміші під торговими марками Ceresit, Knauf, Vetonit, Kreisel, Sopro, Uzin, Tex–Kolor, Полірем та Поліпласт.

   

   Відмінності між штукатурками

Тонкошарові штукатурки відрізняються за багатьма характеристиками. Відмінності виявляються вже на етапі вибору й нанесення. Залежно від ступеня паропроникності, одні штукатурки можна використовувати як на мінеральну вату, так і на пінопласт, інші – лише на пінопласт. Вони можуть потребувати фарбування або ж обходитися без нього (їхнє нанесення є завершальним етапом робіт). Пізніше, під час експлуатації, демонструють різну стійкість до забруднень, лишайників та грибка (плісняви). Тому рішення, яку штукатурку вибрати, не може випливати лише з ціни та доступної колористики.

   Відмінності між штукатурками залежать головно від того, яка в них зв’язувальна речовина. Проте пам'ятаймо, що акрилова штукатурка одного виробника ніколи не буде ідентичною такому ж виробу іншої марки. Кількість і якість зв'язувального матеріалу відрізняються, як і пігменти, що відповідають за колір. До того ж їх ще й модифіковано різноманітними добавками. Тим не менш, кожен вид тонкошарової фасадної штукатурки має певні характерні особливості.

Тип штукатурки для застосування залежить насамперед від того, утеплено стіни пінопластом чи мінеральною ватою

Властивості штукатурок

Мінеральні штукатурки як зв'язувальну речовину містять цемент і вапно, як і звичайні товстошарові штукатурки. Для них характерна висока паропроникність (малий дифузійний опір), тому їх можна застосовувати як на пінопласт, так і на мінеральну вату. Мають лужну реакцію, тому стійкі до водоростей і грибків. Не мають електростатичних властивостей, завдяки чому демонструють хорошу стійкість до забруднень і пилу. Проте найчастіше мінеральну штукатурку фарбують, отож стійкість до бруду та біологічних загроз у підсумку визначає тип фарби. Варто відразу зауважити, що фарбування– це не лише додаткова вартість фарби та роботи. Обов’язковою також є технологічна перерва для висихання штукатурки. Якщо плануємо наносити акрилову фарбу, тобто з низькою паропроникністю, потрібно зачекати не менше ніж 3 тижні, а якщо паропроникну силікатну фарбу – 3-5 днів.

Для способу виконання важливо також і те, що мінеральні штукатурки випускають у формі сухої суміші для змішування з водою. Вода повинна бути чистою, її не слід додавати більше, ніж рекомендує виробник. Надмірно розріджена штукатурка втрачає міцність й адгезію, а її структура стає більш пористою.

Акрилові штукатурки – вироби на основі синтетичних (акрилових) смол з різноманітними добавками. Основним обмеженням у застосуванні є низька паропроникність, що робить їх непридатними для систем утеплення на основі мінеральної вати. Штукатурки характеризуються високою еластичністю та стійкістю до механічних пошкоджень. Завдяки електростатичним властивостям та майже нейтральному рН вони менш стійкі до бруду і більш сприйнятливі до атак з боку лишайників і грибків. При цьому акрилові штукатурки мають дуже низьку абсорбуючу здатність, їх можна очищувати мийкою високого тиску.

З погляду інвестора і виконавця важливо, що більшість акрилових штукатурок можна тонувати, а палітра кольорів просто неймовірна. У системі Foveo Tech їх налічують аж 240.

Продаються у відрах у вигляді пастоподібної маси. Перед застосуванням їх достатньо ретельно перемішати.

Силікатні або кременисті штукатурки виготовляють на основі калійного скла з добавкою синтетичних смол. Їм властива надзвичайно висока паропроникність, тому вони підходять не лише для пінопласту, а й для мінеральної вати. Дуже міцно з’єднуються з основою, тобто шаром клею, внаслідок хімічної реакції. Вони доволі стійкі до забруднень і дуже стійкі до біологічної корозії, тобто лишайників і грибків. Це пов'язано з їхньою сильнолужною реакцією. Тому їх рекомендовано для будинків на лісових ділянках і поблизу водойм. Більшість штукатурок можна тонувати, хоча палітра кольорів дещо менша, ніж в акрилових виробів. При нанесенні вимагають досить високої температури – не менше ніж 10°С, але не більше за 25°С – та вологості повітря до 80%. Низькі температури збільшують час висихання й унеможливлюють належне зв’язування штукатурки з основою.

Продаються у вигляді готової маси, яку достатньо перемішати перед використанням.

Силіконові штукатурки – полімерні вироби на основі синтетичних смол, подібні до акрилових, проте істотно відрізняються від них. По-перше, вони паропроникні, а це означає, що їх можна застосовувати і на мінеральну вату. Для них характерна низька абсорбуюча здатність, поєднана зі стійкістю до забруднень. Як наслідок, вони мають властивість так званого самоочищення – у місцях, які потрапляють під дощ, вода змиває бруд. Звісно, на такий ефект не варто розраховувати там, куди дощ не потрапляє, як-от під широкими звисами даху. Але навіть там миття фасаду не буде складним завданням. На етапі виготовлення до штукатурок додають протигрибкові засоби, що забезпечує високу стійкість до біологічної корозії. Доступні в багатьох кольорах, як й акрилові. Продаються у відрах у вигляді готової штукатурної маси. 

Це універсальні вироби з прекрасними параметрами. Проте вони найдорожчі з усіх тонкошарових штукатурок.

Мозаїчні штукатурки мають як зв’язувальну речовину акрилові смоли, але містять різнокольорову, зернисту мармурову крихту. Помітні кольорові зерна забезпечують декоративний ефект, високу стійкість до механічних впливів та дозволяють мити і протирати штукатурку, не боячись пошкодити її. Вони також містять добавки, що запобігають розвитку грибків. Завдяки цим особливостям їх охоче використовують для оздоблення фундаментних цоколів, а також для декоративного обрамлення вікон, русту і карнизів. Їх також застосовують в інтер'єрах, у місцях, що зазнають пошкодження і забруднення, як-от сходові клітки. Пропонують у десятках кольорів.

ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати матеріал теми.

2. Повторити матеріал підручника (автор Т.Є. Остапченко "Технологія опоряджувальних робіт") параграф 9

3. Опрацювати матеріал підручника параграф 16.

4. Виконати завдання на ст. 343.

5. Звіт про виконану роботу надсилати  на електронну пошту.