Група 4.

Предмет "Технологія лицювально-плиткових робіт"

Дата 06.04.2020

Тема 5. Підготовка поверхонь під облицювання.

1. Вимоги будівельних норм і правил до підготовчих робіт

Вимоги  будівельних  норм  і  правил  до  підготовчих  робіт перед  облицюванням  регламентують  ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ, зокрема  ДБН В.2.6-22-2001
В  них  наведено вимоги до підготовки поверхонь конструкцій, дотримання яких забезпечує експлуатаційну надійність готових покриттів.
Основа під покриття має бути міцною (не нижче міцності покриття) і сухою (вологість - не більш як 4 %). Основи під покриття і готовність об'єкта до провадження робіт  приймає комісія у складі представників генерального підрядника, за­мовника, підрядної та спеціалізованої організацій.

ПІДГОТОВКА ОСНОВИ ПІД ПОКРИТТЯ

 Спосіб підготовки основи вибирають залежно від її стану згідно з табл. 1

У процесі підготовки поверхні до виконання опоряджувальних робіт (облицювальних, штукатурних, фарбувальних) потрібно перевіряти:

• - чистоту поверхні, в тому числі наявність плям, забруднюючих речовин (бітуму, фарбу­вальних сумішей, жирів, мастила, іржи), бруду, пилу, напливів розчину, грибкових ура­жень конструкції;
• - вологість і міцність конструкції;
• - зарівнювання тріщин, вибоїн та інших руйнувань конструкцій;
• - вертикальність і горизонтальність конструкцій;
• - наявність нерівностей плавного характеру на поверхні конструкції;
• - відхилення віконних і дверних косяків, пілястр, лузг та інших елементів від вертикалі та горизонталі;
• - оброблення поверхонь усіх кріпильних елементів, які розташовуються під опоряджуваль­ним шаром, антикорозійними сумішами.

Під час підготовки нижчерозташованих елементів підлоги слід перевіряти:

• - знепилення поверхонь;
• - грунтування поверхневого шару;
• - замазування монтажних отворів;
• - замазування проміжків між плитами перекриттів і місць їх прилягання до стін;
• - улаштування деформаційних швів у бетонних підстильних шарах та відстань між цими швами;
• - товщину підстильних шарів і стяжок;
• - улаштування теплоізоляційних шарів;
• - улаштування гідроізоляції;
• - укладення труб та заповнення простору між ними теплоізоляційними матеріалами (ви­конується при влаштуванні підлог з підігрівом).

При підготовці поверхонь до виконання гідроізоляційних робіт перевіряється:

• - знепилення поверхонь;
• - допустимі відхилення поверхні основи для гідроізоляції;
• - кількість нерівностей плавного обрису на одиницю площі;
• - ґрунтування поверхні;
• - вологість основи;
• - товщина гідроізоляційних шарів.

Питання для самоконтролю

1. Що  перевіряють в  процесі  підготовчих  робіт до  облицювання?
2. Які  нормативні  документи регламентують підготовчі  роботи?
3. Які  способи  підготовки  поверхні  під  облицювання  при  дефектах  поверхні  ви  знаєте?

2. Зміст, послідовність і правила виконання робіт з підготовки поверхонь Готовність приміщень до облицювальних робіт

Готовність приміщень до облицювальних робіт

     До початку облицювальних робіт повинні бути закінчені всі загальнобудівельні та спеціальні роботи (пристрій покрівлі, встановлення віконних і дверних коробок в отворах стін, прокладка санітарно-технічних систем, прихованої електропроводки), підготовлені склади для зберігання оздоблювальних матеріалів, встановлені підйомники для вертикального транспортування вантажів, а також установки для прийому і приготування розчину.

    Облицювальні роботи в п'ятиповерхових будинках починають з верхніх поверхів, а в будівлях вище п'яти поверхів - з нижніх, за умови, щоб над  приміщення де  проводять  облицювальні  роботи  було змонтовано не менше двох поверхів і забезпечено захист виконаних робіт від пошкоджень.

   Облицювання вертикальних поверхонь виконують до влаштування покриття підлог. Конструктивні елементи, що підлягають облицюванню, повинні бути жорсткими і не мати відхилень від вертикалі більш установлених норм.

      Канали в місцях пропуску труб зашпаровують врівень (на одному рівні) з поверхнею з стіни або перегородки. На поверхні стін, де проходять димові або газові канали, і на інші місця, схильні до коливання температур, повинна бути натягнута і надійно закріплена металева сітка, що виходить на 15 см за межі зони, схильною перепаду до  температур.

    До вертикальних металевих поверхонь, що підлягають облицюванню, повинні бути приварені арматурні стержні і по них натягнута сталева сітка.

   До влаштування  плиткових і мозаїчних підлог повинні бути також закінчені всі загальнобудівельні та спеціальні роботи, які могли б пошкодити покриття готових підлог. До влаштування підлог приступають після облицювання стін і закінчення підготовки поверхні під фарбування. Основа під підлоги повинна бути жорсткою і рівною; товщина розчинного прошарку, на яку укладають плитку, не повинна перевищувати 15 мм. Основи під підлоги у ванних кімнатах і в інших подібних приміщеннях повинні складатися з гідроізоляції та покладеної по ній цементній стяжці.

    До влаштування підлог на сходовому майданчику приступають після установки сходових огороджень, укладання проступків по щаблях маршу і закладення бетоном місць сполучення ліфтової шахти з сходовим майданчиком.

    Приміщення будинків у міру завершення будівельно-монтажних робіт здають за актом під облицювання. Облицювальники, приймаючи конструкції, що підлягають облицюванню, перевіряють якість підготовленої поверхні і, якщо виявлені дефекти, вимагають їх усунення. Якісно підготовлена поверхня гарантує довговічність облицювального покриття.

Підготовка поверхні під облицювання. Загальні відомості.

    Міцність і довговічність облицювання значною мірою залежать від якості підготовки основи. Якщо поверхня основи забруднена, зменшується міцність зчеплення з виконаного облицювання і  основи та  вона разом з прошарком (розчином або мастикою) буде відшаровуватися від основи.

    Підготовка поверхні під облицювання і укладання підлог з плитки передбачає виконання таких операцій:

• очищення поверхні від патьоків розчину, бруду з одночасним сколюванням опуклостей і горбів;
• закладення западин, дрібних нерівностей з подальшим очищенням поверхні від цементної плівки або насічки борозен на її поверхні;
• очищення поверхні від пилу, промивку її водою, усунення масляних плям і ґрунтування підготовленій поверхні цементним молоком або іншими складами (наприклад, водним розчином дисперсії ПВА).

    Перед облицюванням вертикальних і горизонтальних поверхонь перевіряють їх рівність, визначають рівень верхнього покриття підлоги і закріплюють його на стінах приміщення.

    Поверхні стін і перегородок, що мають відхилення від допустимих розмірів, підлягають виправленню.

     Основа під підлоги  повинна бути жорсткою, з міцною і рівною поверхнею, виконаної з шару бетону або розчину. Ділянки основи, що мають дефекти, виправляють.

    Основи для влаштування підлог, що забезпечують стік рідин, влаштовують із заданим ухилом. Необхідний ухил підстави перевіряють пробної поливанням води, виявлені западини (місця застою) зашпаровують розчином.

   При невеликих обсягах роботи або при усуненні дефектів лицювальники влаштовують гідроізоляцію і ведуть укладання цементно-піщаної стяжки.

3. Характеристика поверхонь, якi підлягають облицюванню.

Підготовка поверхні - один з найбільш відповідальних моментів, оскільки від нього значною мірою залежать міцність, довговічність і якість облицювання.

Під   облицювання  підлягають  різні  поверхні 

 Бетонні поверхні  -  як  правило  це  поверхні  несучих  та  ненесучих  бетонних  та  залізобетонних  конструкцій. Також  до  бетонних   поверхонь  можна  віднести бетонні  основи  підлог. Ця  поверхня - це  міцна, стійка  мінеральна  основа здатна  витримати  значні  навантаження. Водопоглинання такої  поверхні  невисоке. 

Характерна  бетонна  поверхня  з  мілкими  раковинами

 Можливі  дефекти  поверхні: раковини, напливи  бетону, тріщини, жирові  плями,  висоли. Бетонні  поверхні  облицьовують  на  клеях  та  мастиках.

                         Дефекти  бетонних  поверхонь: напливи,  тріщини

Дефекти  бетонних  поверхонь: висоли  жирові плями

Одним  з  варіантів  мінеральних  основ  є  мінеральні  стяжки  або  штукатурки.  В  залежності  від  матеріалу  даних  поверхонь  вони  можуть  бути як  стійкими  основами  так  і  не стійкими.Тому  при  облицюванні  таких  поверхонь  насамперед перевіряють їх  стійкість,  міцність  та  ступінь  зчеплення  з  попереднім  несучим шаром.Знову ж  таки  в  залежності  від  матеріалів  таких  основ  вони  можуть  бути  водопоглинальні  і не водопоглинальні.  Основними  дефектами таких  поверхонь нерівності та  відшарування від  попереднього несучого  шару, значна  пилуватість.

Відшарування стяжки

Цегляні поверхні при  облицюванні одні  з  найпоширеніших . Вони є  міцною  стійкою  основою  під  облицювання.  В  залежності  від  виду  цегли  можуть  бути  водопоглинальні і  не  водопоглинальні  ,  мати  різну  ступінь вологості  особливо  це  стосується  свіжої  та  старої  цегляної  кладки. Цегляні поверхні  призначені під облицювання, мають бути викладені "впустошовку", інакше доведеться очищати шви від розчину на глибину до 15 мм. Основними  дефектами  є нерівність  поверхні (внаслідок  неякісного  виконання  мулярських  робіт), горби , западини. Цегляні  поверхні  облицьовують  як  правило  на  розчині  або попередньо  штукатурять  для  облицювання  на  клеях  та  мастиках.

Цегляна поверхня

Дерев'яні поверхні  нестійкі  основи  що  деформуються  і   вимагають особливої підготовки. Слід пам'ятати, що свіжо-зрубані дерев'яні стіни можна облицьовувати лише через рік, коли закінчиться їх усадка.

Гіпсокартонні  поверхні - нестійкі  основи  , що  деформуються . Набувають  значної  популярності. Як  правило  рівні  та  непотребують  додатковового  вирівнювання під  облицювання  плиткою,  лише  потребують  особливої  підготовки  та  особливих  матеріалів.

Ранішеоблицьванні  поверхні - застосування  сучасних  матеріалів дозволяє  облицьовувати  поверхні  навіть по  ранішеукладеному плитковому  облицюванню  або  наприклад  по  фарбовому  покриттю.

                                       Укладання  плитки:  на  гіпокартон;  на  плитку

Узагальнення.

Підготовка поверхонь до облицювання 

Міцність і довговічність облицювання значною мірою залежить від якості підготовки основи, яка має відповідати вимогам: 

– поверхні стін (основ), призначені для облицювання, не повинні мати відхилення від вертикалі більше, ніж 10 мм. Окремі нерівності основи, що визначають двометровою рейкою, не повніші перевищувати 10 мм; 

– бетонні поверхні ретельно витирають. Відхилення поверхні від вертикалі більші за 10 мм можна усувати вирівнюючим шаром цементного розчину без наступного загладжування та затирання; 

– відхилення бетонної поверхні більші за 15 мм необхідно усувати вирівнюючим шаром цементного розчину, нанесеним на міцно закріплену сталеву сітку. Сітку закріплюють дюбелями, пристріляними будівельно-монтажним пістолетом;

– деякі опуклості на поверхні більші за 10 мм можна зрубувати або усувати вирівнюючою накиддю з цементного розчину; 

– западини глибиною 15 мм і більше необхідно зарівнювати цементним розчином, попередньо заґрунтувавши 7-10%-м водним розчином дисперсії ПВА дефектні місця; 

– олійні і жирові плями можна виводити 3% -м розчином соляної кислоти або 5%-м розчином кальцинованої соди. Залишки кислоти (на місці виведених плям) необхідно змивати чистою водою за допомогою щітки; 

– для кращого зчеплення плитки з основою на гладеньку поверхню необхідно нанести насічки у вигляді неглибоких рівчачків за допомогою електричного молотка або скарпеля; 

– пил з поверхні насічки видаляють щіткою, змоченою у воді; 

– цегляні поверхні стін, стовпів і перегородок, викладених впустошовку (шви на глибину 15 мм, не заповнені розчином), вивіряють. Відхилення поверхні від вертикалі, а також місцеві нерівності, які перевищують встановлені допуски, усувають вирівнювальним шаром цементного розчину; 

– підтікання затверділого розчину, бруд з поверхні цегляної кладки усувають стальним скарпелем або металевою щіткою; 

– неміцні ділянки цегляної кладки і окремі цеглини з відшарованими поверхневими частинами виявляють легким постукуванням молотка; 

– виявленні дефектні місця відбивають, а пошкоджені ділянки замазують цементним розчином; – цегляні поверхні, викладені в підрізку (шви, заповнені розчином) окрім очищення підтікань розчину, бруду, пилу, відбивання відшарованих частинок насікають пневматичним молотком або ручним інструментом; 

– підготовку цегляних поверхонь до облицювання закінчують промиванням водою.

ЗАВДАННЯ: 

1. Опрацювати матеріал теми 5.

2. Скласти таблицю.

3. Виконати тестові завдання на ст.89 підручник А.М. Власенко "Лицювальник-плиточник"

Фотозвіт виконаних завдань надіслати на електронну пошту bagira070561@gmail.com з поміткою ТЕМА 5!!!