неділю, 12 квітня 2020 р.

Група 4

Предмет "Технологія лицювально-плиткових робіт"

Дата 13.04.2020
Модуль 2. Прості роботи під час облицювання поверхонь плитками.
Тема 7. Технологія лицювання вертикальних поверхонь.
Провішування  поверхонь
1.  Визначення і тимчасове за­кріплення точок лицьової площи­ни майбутнього облицювання на­зивають провішуванням, яке вико­нують у певній послідовності. На відстані 140-150 мм від стелі, а від кутів прилеглих стін на відстані 50-60 мм, забивають цвяхи.Це  будуть  точки 1 і 3
2.  Головки цвяхів повинні виступати з поверхні стіни на 10-15 мм, тобто на товщину майбутнього облицювання.
3.  За рівнем головки забитих цвяхів натягують шнур.
4.  На  рівні   цього шнура заби­вають цвях 7 і 8  так, щоб головка його тільки торкалась до шнура.
5.  Від головки 1-го цвяха опус­кають висок, а другий робітник унизу стіни забиває цвях 2 так, щоб його головка торкалась до шнура виска (головка цвяха мас розміщуватися на висоті нижнього ряду майбутнього облицювання).
6.  Наступний цвях 5 розміщують посередині висоти стіни; його головка також повинна тільки дотикатись до шнура виска.
7.  Таку саму операцію повторюють у другому куті стіни, забиваючи послідовно цвяхи 6, 4, 9,10,11,12
В невеликих  приміщеннях  достатньо  буде  знайти  чотири  точки  у  кутах  стіни (дві зверху і дві  знизу)
8.  Контролюючи точність вивішу­вання, натягують шнур вздовж діагоналей стіни і забивають цвях . Після вивішування стіни головки цвяхів знаходитимуться в одній площині.
Цвяхи, які виступають з площини стіни на товщину облицювання, є марками-знаками, які фіксують окремі точки лицьової поверхні облицювання.
9. Замість цвяхів при вивішуванні стін можна застосувати інвентарні маяки. їх закріплюють гіпсовим розчином до будь-якої поверхні.
11.  Закінчивши вивішування стін і встановлення марок, починають роз­мітку. Складаним метром або рулет­кою розмічають ряди майбутнього облицювання, визначають кількість плиток, які треба укласти в ряд.
12.  Характерні точки облицьовуваних поверхонь, наприклад кути, закріплюють опорними маяками, тобто облицьовуваними плитками, встановленими на гіпсовому розчині.
13.  На протяжних ділянках облицю­вання викладають маячні ряди.
14.  Вертикальність установлених опорних маяків і маячних рядів перевіряють:
  • •  правилом з виском;
  • •  бульбашковим рівнем.
15.  Якщо стіну вище облицювання будуть обштукатурювати, то для правильної установки карнизного (верхнього) ряду плиток треба, щоб облицьовувана панель на 5-10 мм виступала над площиною.
Схема  провішування вертикальної  поверхні під  облицювання
Тест для самоконтролю
З наведених до кожного запитання відповідей виберіть ту, яку Ви вважаєте правильною. Зверніться до Вашого викладача, який визначить правильність відповіді.
1.   Як називається тимчасове закріплення точок місцевої площини майбутнього облицювання?
  • а)  розмічання;
  • б)  провішування;
  • в)  позначка.
2.   На яку відстань повинні виступати головки цвяхів, що забивають у стіну, для визначення точок лицьової площини?
  • а)  5-7 мм;
  • б)  7-10 мм;
  • в)  10-15 мм.
3.   Як називаються цвяхи забиті в стіну, що виступають з поверхні стіни на товщину майбутнього облицювання?
  • а)  марка;
  • б)  візир;
  • в)  маяк.
4.   Як встановлюють марки при вивішуванні поверхонь стін у невеликих приміщеннях?
  • а)  4 марки по одній у кожному куті;
  • б)  дві марки по одній у кожному куті;
  • в)  4 марки по дві у верхніх кутах.
Розбивка  вертикальної  поверхні  під  облицюванння
1. Перевіряють стіну на придат­ність її до облицювання і визна­чають контури поверхні облицювання.
2. Якщо  в  приміщенні  ще  неукладена  підлога  то на рівні позначки чистої підлоги встановлюють дерев'яну рейку перерізом 50x25 мм.
3. На рейку кладуть будівельний рівень і встановлюють її горизон­тально, підклавши дерев'яні щіпи.
4. Перший ряд поверх рейки розкладають «насухо», починаючи від середини стіни, і визначають необхідне число цілих плиток.
5. Щоб визначити вертикальні контури облицьованої поверхні, на протилежних кінцях стіни, вище верху майбутнього облицювання встановлюють за рівнем на гіпсо­вому розчині дві маячні плитки.
6. Висок опускають так, щоб його шнур не доходив до край­ньої плитки першого ряду і маячної плитки на 2-3 мм, і відмічають олівцем знизу на стіні.
7. Це положення виска фіксу­ють, забивши у стіну вище майбутнього облицювання цвях 100x4 мм.
8. За розміткою забивають знизу другий цвях і між ними натягують шнур.
9. Щоб визначити вертикальні контури облицьованої поверхні, з другого боку теж опускають висок, відмічають його поло­ження, забивають цвяхи і натя­гують шнур (див. крок 6, 7, 8).
10. Установлюють на розчин по шнуру дві крайні маячні плитки другого ряду.
11. Викладають перший ряд плитки по шнуру, встановлюючи їх на дошку.
12. Закріплюють шнур уздовж верхньої грані плитки і викла­дають другий ряд. Наступні кладуть, орієнтуючись за гори­зонтальним і вертикальним шнурами.
13.  Якщо  в  кімнаті  вже  існує  чиста  підлога то рейку  закріплюють  на  вистоті  першого  ряду і  далі  викладають  облицювання  як описувалось  вище.  В  кінці  рейку  акуратно  знімають і  викладають  пеший  ряд  при  потребі  прирізаючи  плитку  або  влаштовуючи  плінтус.
 Облицювання  кераміними  плитками на  цементному  розчині
Укладання плиток. До початку облицювання поверхню стіни змочують водою за допомогою кисті-макловиці (мал). Це зменшить вбирання вологи з прошарку розчину і підвищить міцність зчеплення облицювання з основою. Перед укладанням тильну поверхню плитки очищають від пилу вологим дрантям, а потім цією ж стороною проводять по розчину (мал. 1, а), що знаходиться в ящику. Така обробка тильної сторони плитки підвищує міцність зчеплення з прошарком розчину. Потім на один з кутів тильної сторони накладають розчин у вигляді усіченої пірамідки. Надлишки розчину зрізають лопаткою (мал. 1, б), щоб при укладанні під плиткою не залишалося порожнеч.
Для нанесення на плитки рівномірного шару розчину користуються рамкою-шаблоном 5 (мал.1 , в) з квадратним отвором розміром 145x145 мм , якщо  плитка  15х15 см , обрамленим знизу бортами заввишки 15 мм. На плитку, притиснуту до бортів шаблону, накладають розчин, вирівнюючи поверхню ребром лопатки (мал.1 , г). При цьому по краях тильної сторони плитки залишаються не заповнені розчином смужки шириною 5 мм (мал. 1, д).
Мал. 1. Нанесення розчину на тильну сторону плитки за допомогою лопатки (а, б) і рамки-шаблону (в - д) а - зволоження тильної поверхні розчином, б - розрівнювання розчину лопаткою, в - прикладання плитки до низу шаблону, г - розрівнювання накладеного розчину, д- плитка, підготовлена до укладання; 1 - розчин, 2 - плитка, 3 - шар розчину на тильній стороні плитки, 4 - ящик з розчином, 5 - рамка-шаблон, 6 - борт шаблону, 7 - смуги, не заповнені розчином
Плитку з розчином в горизонтальному положенні підносять до місця укладання, а потім швидко, але обережно, перевертають (мал. 2, а), прикладаючи її спочатку тим кутом, де нанесений розчин, а потім усією площиною. Плитку орієнтують по укладених раніше рядах і по натягнутому вгорі причальному шнуру. Легкими ударами ручки лопатки плитку осаджують (мал. 2, б) до рівня укладеного облицювання. Виступаючий з-під плитки розчин підрізують лопаткою або шпателем і кладуть назад в ящик розчину.
Мал. 2. Облицювання із застосуванням скоб: а - установка плитки, б - осадження плитки, в - регулювання товщини швів інвентарними скобами (1)
Стіни з розширеними швами до 3 мм  раніше облицьовували  з використанням скоб 1 (див. мал. 2, в) або цвяхів. Їх закладають між горизонтальними і вертикальними гранями плиток. У кожен шов вставляють по одній скобі або по два цвяхи. На  сьогодні  краще  використовувати  інвентарні  хрестики, які  бувають  різного  розміру  та  типу. Скоби або   витягають після того, як розчин під плиткою схопиться (зазвичай після установки 15 - 20 плиток). При витягуванні загострені кінці скоб не зрушують встановлену плитку. Для роботи плиточникові потрібно 30 - 40 інвентарних скоб. Шви в тих місцях, де були встановлені цвяхи або скоби, заповнюють розчином. Хрестики  залежно  від  їх  конструкції  можуть  залишатись  в  облицюванні або ж  витягуватись.
Мал. 3. Допоміжні інструменти і інвентар для облицювання стін : а - кисть-макловиця, б- пневмоприсос для утримання плитки, в - молоток-кирочка, г - кусачки, д - розшивка з набором фігурних полотен, е - шпатель з обгумованим руків'ям, ж - стіл плиточника; 1 - площадка для складування плитки, 2, 3 - відділення для розчину води або мастики
Облицювання фасонними виробами. Облицювання примикаючих стін фасонними плитками починають з установки кутових виробів. Вертикальний шнур знімають, а кромку викладеного облицювання використовують як направляючу площину. Розчин накладають на кожну плитку і на кут стіни.
Фасонну плінтусну плитку встановлюють, починаючи із зовнішніх кутів. Їх укладають на плиткову підлогу і закріплюють до стіни розчином. Часткове облицювання протяжних стін завершує вертикальна смуга з квадратних плиток 6 із завалом.
У місцях пропуску труб, установки розеток укладають плитки з отворами. Верх фанерованої поверхні стін завершують карнизні плитки . Спочатку встановлюють крайні плитки, а потім по натягнутому причальному шнуру - проміжні. Шви карнизних плиток повинні співпадати з вертикальними швами облицювання.
В ході облицювання шви між плитками залишають незаповненими. Це прискорює процес тверднення прошарку розчину. Остаточно обробляють шви цементним розчином (складу 1:1 або 1:2) через  48-72  години. Для цього шви спочатку розшивають розшиванням із змінними полотнами (див. мал. 3, д), а потім заповнюють розчином. Готову поверхню промивають водою, використовуючи кисть або губку і протирають дрантям.
ЗАВДАННЯ: 
1. Опрацювати матеріал теми 7.
2. Скласти опорний конспект у вигляді таблиці.
3. Виконати тести на самоперевірку (в темі 7).
4. Опрацювати матеріал підручника параграф 2, п.2.1-2.3
5. Виконати тести ст.84 (підручник А.М. Власенко "Лицювальник-плиточник").
6. Виконані завдання надіслати на електронну пошту з поміткою ТЕМА 7!


Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.