понеділок, 4 травня 2020 р.

Група 4

Предмет "Технологія лицювально-плиткових робіт"

Дата: 05.05.2020
Тема: Загальні  правила  укладання  плитки
1.  Плиточник після огляду при­міщення, поверхні, яку будуть покривати плиткою, обраних плиток, вивчення проекту має можливість скласти попередній кошторис вартості робіт і визна­чити терміни її виконання.
2.  Плиточник повинен:
•  підготувати робоче місце;
•  оглянути поверхні, що обли­цьовуватимуться, і належним чином підготувати їх;
•  ретельно перевірити і підго­тувати кути, вертикальність стін, можливий нахил підлоги тощо, в разі потреби вжити відповідних заходів;
•  перевірити матеріали;
•  добре спланувати облицю­вання, вибравши придатні орієнтири для того, щоб облицювання вийшло рівним, і для того, щоб уникнути різноманітних неприємностей (наприклад, невиправданого укладання обрізаних плиток чи невдало підігнаних плиток на найвидніших місцях);
•  приготувати клейовий розчин чи інші речовини, які вико­ристовують для склеювання, і приступити до укладання плитки;
•  по проходженні достатнього часу після укладання плитки (від кількох годин до кількох днів) залежно від типу поверхні (підлога це чи стіна) і від типу розчину клейових речовин, приступити до закладання швів і провести остаточне прибирання приміщення.
Примітка: якщо будь-де виявлено явні дефекти, плиточник повинен негайно заявити про це до початку укладання.
3.  Клейові матеріали, використані при укладанні плитки, вимагають часу для затвердіння (залежно від типу матеріалу цей час може бути різним). Затвердіння відбувається рівномірно, якщо поверхня не піддається різним навантаженням (наприклад, якщо по підлозі починають відразу ходити, не поклавши попередньо спеціальних запобіжних опор, або встановлюють важкі меблі чи інші предмети домашнього побуту). У такому разі існує небезпека відставання плиток.
4.  Якщо в тільки що покритому плиткою приміщенні потрібно виконати інші роботи (наприклад, повинні працювати електрики, сантехніки, теслі та ін.), поверхня підлоги повинна бути відповідним чином захищена для попередження різних ушкоджень (наприклад, стирання, подряпин, сколів від падіння інструментів тощо).
5.  Якщо для затирання швів обрані кольорові матеріали, особливо якщо для облицювання використані неемальовані плитки, необхідно перевірити, чи матеріал для швів не пристає до плитки так, що його не можна зчистити. Слід зазначити, що в багатьох випадках шліфований грес, покритий глазур'ю, піддається цій небезпеці набагато більше, ніж не шліфований. Словом, для таких плиток необхідно підібрати придатний шовний матеріал.
6.  Необхідно використовувати відповідні мийні засоби. їх можна знайти в продажу. Варто уникати використання дуже сильних і агресивних мийних засобів на кислотній основі, таких, які застосовуються, наприклад, для збирання унітазів, адже навіть якщо вони не наносять шкоди плиткам, вони можуть пошкодити шви, забиті матеріалами на основі цементу (як це звичайно буває). Слід пам'ятати, що найкращу опірність хімічним впливам мають тільки ті шви, які затерті епоксидними матеріалами.

7.  Способи догляду за облицьованою поверхнею.
При прибиранні необхідно максимально обмежити (або використовувати дуже обережно) застосування абразивних засобів (наприклад, металевих щіток), особливо якщо плитки мають глянцеву поверхню, на якій видно відколи, подряпини, затемнення тощо.
8.  Абразивні забруднювачі. Деякі види забруднювачів (пил, пісок) збільшують механічний вплив на підлогу при ходінні. Тому потрібно намагатися підтримувати підлогу  чистою і не допускати її забруднення, особливо з вулиці. Для цього перед входом потрібно послати килимок.
9.  Запобіжні заходи і захист. Підлога, покрита керамічною плиткою, не має «ударної в'язкості», тобто її протиударні властивості не дуже високі. Тому, по можливості, варто запобігати падінню на підлогу важких предметів, а також захищати (наприклад, підстилкою чи килимком) ті місця в приміщенні, де висока ймовірність падіння різних предметів (наприклад, на кухні, у приватній квартирі, на тій частині підлоги, що прилягає до плити і мийки).
Загальні  правила  укладання  плитки  на  підлогу
1. Розчин на місце укладання подають лопатою і розрівнюють поверхню основи граблями.
2. Вирівняну розчинну суміш загладжують дерев'яним правилом до появи цементного молока.
3. Прошарок розчину, підготовлений для укладання плитки, повинен мати товщину 10~ 15 мм. Його ши­рина на 2-3 см перевищує ширину захвату, а довжина - не менше 1 м.
4. Перед укладанням на розчин тильний бік плитки зволожують пензлем або ганчіркою, видаляючи пил і забруднення. Незволожений тильний бік плитки вбирає воду з цементного молока розчинного прошарку, зменшуючи тим самим міцність зчеплення з основою.
5.  Плитки укладають до початку тужавіння розчину, тобто протягом 1 год з моменту його приготування.
6.  Плитки розміщують упоперек смуги розчину по 3  6 шт.
7.  Для додержання прямолінійності швів захват розбивають на ділянки 1-1,5 м, розмежовуючи їх смугами з одного рядка плиток. Для контролю прямолінійності швів користуються косинцем.
8.  Плитки вирівнюють за допомогою рівня і осаджують постукуванням ручки молотка або ударами молотка по дерев'яному бруску, покладеному на поверхню плиток.
9. Осунуту плитку знімають, додають під неї розчин і укладають знову, вирівнюючи її з поверхнею підлоги.
10. Правильність укладання система­тично контролюють у всіх напрямах правилом, яким спираються на маячні ряди або проміжні маяки.
11. Одночасно стежте, щоб ширина швів між плитками при укладанні була однаковою. Ширина швів не повинна перевищувати: при розмірах плитки до 200 мм - 2 мм, а при роз­мірах більше 200 мм - 3 мм. Кромки укладених плиток повинні збігатися.
12. До початку зчеплення розчину з плиткою (протягом 20  З0 хв) зміщену плитку підсовують вістрям ло­патки, перевіряючи правильність її розташування косинцем.
ІЗ. Після укладання 5-6 попе­речних рядів на захвату плитки осаджують легкими ударами молотка по дерев'яному бруску.
14. Рівність поверхні суміжних плиток перевіряють полотном лопатки. Якщо полотно черкається країв плитки, то осаджують її або виймають, щоб укласти правильно.
15. Поздовжні та поперечні шви повинні бути заповнені розчином тільки наполовину глибини.
16. Через 24-38 год шви заповню­ють цементним розчином у співвід­ношенні 1:4 або розчином сухої клейової суміші. Приготовлену суміш розрівнюють дерев'яним гребком по поверхні покриття, заповнюючи шви.
17. Потім підлогу протирають зволоженою тирсою, а після затужавіння розчину очищають ганчіркою, змоченою у слабкому розчині соляної кислоти.
Переглянути відео за посиланням:

Виконати завдання:

1.  За допомогою якого інструмента розрівнюють і загладжують розчин на місці укладання плиток?
  • а)  лопатки плиточника;
  • б) дерев'яного правила;
  • в)  лопатки.
2.   Якої товщини повинен бути розчинний прошарок, підготовлений для укладання плитки?
  • а)  5-10 мм;
  • б)  10-15 мм;
  • в)  15-20 мм.
3.  На яку ширину розбивають захват на ділянки?
  • а)  0,5 м;
  • б)  0,5-1 м;
  • в)  1-1,5 м.
4.  На яку глибину повинні бути заповнені розчином шви між плитками?
  • а)  наполовину;
  • б)  на 1/3;
  • в)  повністю.
5.  За допомогою чого можна вирівнювати зміщені плитки?
  • а)  гумового молотка;
  • б)  косинця;
  • в) лопатки плиточника.

Методи  настилання  підлоги керамічною  плиткою
1.Розбивку підлог у приміщенні виконують з урахуванням розмірів плитки і заданого візерунка. Най­поширенішим і простим є візеру­нок з пристінними фризовими рядами і фоном.
2. Фриз і фон викладають цілою плиткою, а в пристінній частині разом із цілою використовують неповномірну плитку (див.конспект з теми «Спо­соби розбивки покриття підлоги»).
3. Закінчивши розбивку покриття і встановивши реперний і фризо­вий маяки, вздовж межі фриза і фону натягують причальний шнур, закріплений до штирів (у кутах фризових маяків). Шнур фіксує висоту фризового ряду.
4. Настилання підлог починайте з фризового ряду. Плитку фризового ряду заздалегідь за натягнутим причальним шнуром розкладають «насухо» і визначають місця розміщення проміжних маяків, які встановлюють через 20-25 плиток.
5. Проміжні маяки розмічають за допомогою розмічувальної рейки, яку укладають уздовж натягнутого причального шнура.
6. Напрям у кутах прилягання фризових рядів визначають косинцем.
7. Уклавши проміжні маяки за контуром фриза, починають укла­дання плитки фризового ряду на розчин.
8. Одночасно з фризовим рядом укладають поперечні маячні смуги через кожні 20-25 плиток. Маячні смуги не допускають провисання причального шнура і забезпечують горизонтальність поверхні фону покриття.
9. Закінчивши укладання фриза і поперечних смуг, починають настилати закладання і основний фон. Роботу виконують окремими смугами-захватами. Напрям за­хвату залежить від місця розмі­щення світлових прорізів. Зви­чайно захвати йдуть уздовж боків приміщення.

10. Але якщо світлові прорізи розміщуються у поздовжніх стінах, захвати розміщують упоперек приміщення.
11. Вибираючи напрям захватів, враховуйте, що шви плиток, укладених уздовж причального шнура, рівніші, ніж поперечні. Тому нерівності поперечних швів менш помітні у приміщеннях з глухими поздовжніми стінами.
12. Ширину захватів у 3-6 плитки позначають рейкою Болотіна без попереднього розкладання плиток «насухо».
13. Смуги-захвати, де укладають плитку, обмежують з одного боку стіною приміщення або закінченим раніше захватом, а з другого -причальним шнуром, натягнутим на рівні чистої підлоги.
14. Послідовність робіт на кожному захватові різна. Тому:
• на захватові додають ряди фриза (якщо необхідно для малюнка покриття);
  • продовжують роботу на захватові II, укладають плити одночасно вздовж усієї ширини;
  • у тому самому порядку ведуть роботи на захватах III і IV;
  • на захватові V плитку укладають рядами вздовж коротких стін приміщення у напрямі до виходу, використовуючи як маяки крайні ряди (захвати II-IV).














15. За поперечного розміщення захватів роботи починають із стіни, протилежної до виходу з приміщення. Послідовність робіт на захватах VII-ІX залежить від розміщення входу у приміщен­ня. За такої послідовності робіт на захватах не можна ходити по свіжоукладених плитках, бо це погіршує якість покриття.
Переглянути відео за посиланням: 

Виконати завдання:
Тест
1.  З чого починають настилання підлоги?
  • а)  фону;
  • б)  фризового ряду;
  • в)  пристінної плитки.
2.  За допомогою чого розмічають місце укладання проміжних маяків?
  • а)  виска;
  • б)  рівня;
  • в)  рейки Болотіна.
3.  З якою метою розкладають плитки «насухо»?
  • а)  щоб виявити дефектні плитки;
  • б) для визначення місця проміжних маяків;
  • в) для визначення напряму фризового ряду.
4.  Як настилають закладання?
  • а)  окремими смугами-захватами;
  • б)  окремими квадратами;
  • в)  окремими трикутниками.
5.  Від чого залежить напрям захвату?
  • а)  від місця дверних прорізів;
  • б)  нахилу підлоги;
  • в)  від місця розміщення світлових отворів.
6.  Звідки починають роботи за поперечного розміщення захватів?
  • а)  від стіни, протилежної до виходу;
  • б)  від стіни, яка має дверний отвір;
  • в)  від центра приміщення.
ЗАВДАННЯ:
1. Опрацювати теоретичний матеріал поданої теми.
2. Опрацювати теоретичний матеріал підручника ст.198-204
3. Виконати тести та скласти опорний конспект.
4. Фотозвіт виконаних завдань надсилати на електронну пошту.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.