Група 4.

Предмет "Технологія лицювально-плиткових робіт"

Тема 3-4. Технологія приготування розчинів. 

Лекція.
     Для кріплення плиток при облицюванні стін і влаштуванні підлог застосовують цементно-піщані розчини. 
     Доставлені на робоче місце лицювальника готові розчини повинні мати  достатню зручноукладальність, тобто розподілятися рівним суцільним шаром необхідної товщини, щільно прилягаючи до основи.

     Зручноукладальність розчинної суміші характеризується рухливістю, тобто глибиною занурення еталонного конуса, і дорівнює 4 - 6 см (у загустілих розчинів рухливість зменшується), і водоутримуючою здатністю, тобто здатністю не розшаровуватися при укладанні на пористу основу, інакше затверділий розчин буде мати недостатню міцність.

     Склади розчинів для облицювальних робіт встановлюють будівельні лабораторії з урахуванням вимог  до  поверхонь  що облицьовуються..

     Розчини з зменшеним вмістом цементу (бідні) мають невисоку міцність, але менш схильні до розтріскування і володіють кращим зчепленням з основою і облицювальною плиткою.

     Розчини з збільшеним вмістом цементу (жирні) відрізняються високою міцністю, проте з плином часу у них порушується зчеплення між облицювальною плиткою і основою.

     Для плиткових робіт використовують цементно-піщані розчини, які  дозуються в частинах за об'ємом.

     Для облицювання вертикальних поверхонь розчини, що готуються на цементі марки 400, мають відношення цементу та заповнювача - 1: 6, на цементах марки 500 - 600 - 1: 8. Для збільшення пластичності в розчин вводять пластифікатори, наприклад 5% -ний водний розчин милонафту в кількості 1,2 кг на 1 м³. Рухливість таких розчинів 5 - 6 см; марка - не нижче 50.

     Для настилання плиткових підлог розчини, що готуються на цементі марки 400, мають співвідношення цементу та наповнювача  - 1: 3, на цементах марки 500 - 1: 3,5. Для зменшення усадки при твердінні розчину використовують крупний пісок з розмірами зерен 1,2 - 3 мм. Рухливість розчинів 5 - 6 см; марка - не нижче 150.

Розчини для хімічно стійких підлог і облицювань

     На хімічних підприємствах рідини і гази руйнівно діють на будівельні конструкції. Для захисту від агресивних впливів середовища настилку плиткових підлог і облицювання стін виконують на кислототривких розчинах марки 150 - 200.

     Кислототривкі розчини складаються з в'яжучого, заповнювача, наповнювача, протверджувача і добавок. 

     В'яжуче - рідке скло (натрієве або калієве) - являє собою рідину жовтого або коричневого кольору. Заповнювачем є природний кварцовий пісок або штучний, з бою штучних керамічних виробів, граніту та інших кислостійких гірських порід; крупність зерен піску не більше 1,2 мм. Наповнювач - тонкомелений порошок з діабазу, андезиту та інших кислотостійких гірських порід або кислототривкого цементу, які вводять в склади по відношенню до заповнювача (піску) в пропорції 1: 1 або 1: 3. 

     Протверджувач - тонко подрібнений порошок кремнефтористого натрію. Також  можливе введення полімерних добавок (фурфурол, фуріловий спирт та ін.) Такі  розчини надають покриттям  щільність і непроникність при впливі кислот, води та інших рідин.

     Склади розчинів для хімічно стійких підлог і облицювань визначають у будівельній лабораторії з урахуванням агресивності виробничого середовища. Наприклад, кислототривкі розчини можуть мати такий склад : Рідке натрієве скло - 1; кварцовий пісок - 2; тонкомолотий порошок діабазу - 2; кремнефторістий натрій - 0,15; фуріловий спирт - 0,03.

     Готують кислототривкі розчини безпосередньо біля місця роботи в розчинозмішувачах невеликої місткості - СО-46А або СО-23Б, оскільки  наявність  отверджувача  недає  можливості  транспортувати  розчини  на  відстані.

     Заміс (порцію) кислототривкого розчину, яку зачиняють рідким склом, готують в наступному порядку: завантажують у розчинозмішувач дозовану кількість піску; засипають приготовлену заздалегідь суміш з тонкомолотого наповнювача і затверджувача; матеріали, завантажені в розчинозмішувач, перемішують протягом 3-4 хв; заливають приготований заздалегідь розчин рідкого скла і полімерної добавки і перемішують в барабані змішувача протягом 3-5 хв до отримання однорідної маси. Легкоукладальність приготованого замісу визначають рухливістю (в межах 4-5 см) і здатністю не розшаровуватися при укладанні на пористу основу.

     Порцію кислототривкого розчину готують в такому обсязі, щоб її можна було виробити  протягом 40 хв. Після закінчення цього терміну приготовлена суміш починає схоплюватися, втрачає легкоукладальність і стає непридатною для використання. Додавати в приготовлений заміс рідке скло, воду і наповнювачі не дозволяється.

     Приміщення, де готують кислототривкі розчини, повинні бути сухими та чистими з температурою повітря не нижче 15 ° С. Сухі суміші для розчинів, що зачиняються рідким склом, готують із запасом на 3-4 дні роботи і зберігають у сухому приміщенні, не допускаючи їх забруднення. Рідке скло перед вживанням проціджують через сито для видалення згустків; його температура повинна бути не нижче 15 ° С. Всі сипучі матеріали для кислототривких розчинів зберігають окремо в сухому приміщенні; рідини - у герметично закритій тарі при позитивній температурі.

Інструменти і інвентар для приготування розчинів. Правила приготування розчинів вручну

     Якісний розчин - запорука надійності і облицювання. Неправильно зроблений заміс або використання компонентів  неналежної якості призводить до значного скорочення терміну служби облицювання  або взагалі робить неможливим його експлуатацію.
     Пісок повинен використовуватися чистий: сторонні включення послаблюють розчин і, відповідно, всю конструкцію. Перед застосуванням, його необхідно просіяти, щоб позбутися сміття, грудочок глини та дрібного щебеню.

     Розчини для облицювальних робіт готують централізовано на розчинних заводах (вузлах). При значній відстані споруджуваного будинку від розчинного вузла, а також при невеликому обсязі облицювальних робіт розчин готують у пересувних розчинозмішувачах циклічної дії СО-46А і СО-26Б (рис. ). Вони складаються їх однооснго  візка 1, на якій встановлені змішувальний барабан 2 з лопатевим валом 3 і відкидний гратами 4, редуктор 6 і двигун 7. Обидві моделі розчинозмішувачів мають барабан місткістю 80 л. Обсяг готового замісу змішувачів 65 л, продуктивність 2 м³ / год. Розчинозмішувач СО-46А працює від електродвигуна 7, а СО-26Б - від двигуна внутрішнього згоряння.

Рис. 1. Пересувні розчинозмішувачі СО-46А (а) і СО-26Б (б): 1 - одноосний  візок, 2 - змішувальний барабан, 3 - лопатевий вал, 4 - відкидна решітка, 5 - ручка, 6 - редуктор, 7 - електродвигун, 8 - двигун внутрішнього згоряння

     Приготування розчинної суміші в розчинозмішувачах включає дозування вихідних матеріалів, завантаження їх у барабан змішувача і перемішування суміші протягом 1 - 2 хв до отримання однорідної маси. Завантажують змішувальний барабан вручну або ковшем-підйомником, розвантажують приготовлену суміш поворотом рукоятки барабана.

Невеликі порції розчину готують безпосередньо на робочому місці лицювальника в розчинозмішувачі СО-23Б з відкидними лопатями (рис), що складається з верстата і двох тачок 4 з бункерами, що повертаються навколо своєї осі. Верстат розчинозмішувача являє собою трубчасту раму 1, на якій шарнірно закріплений електродвигун 2 з редуктором. На валу редуктора закріплені дві обертові лопаті 5. Нерухома лопать 6 укріплена на корпусі редуктора. У робочому положенні лопаті змішувача опущені, в неробочому - підняті.

Рис. 2.Розчинозмішувач СО-23Б з відкидними лопатами: а - в робочому положенні, б - в неробочому положенні; 1 - трубчаста рама, 2 - електродвигун з редуктором, 3 - опущені лопаті, 4 - тачка з бункером, 5 - обертові лопаті, 6 - нерухомі лопаті

     Готують розчинну суміш у змішувачі СО-23Б в певній послідовності: встановлюють тачку з бункером на підніжки трубчастої рами; заливають воду в бункер і завантажують частину віддозованого сипучого матеріалу (в'яжучого з заповнювачем); опускають лопаті змішувача в бункер, включають електродвигун і завантажують решту віддозованого сипучого матеріалу при обертових лопатях; піднімають лопаті змішувача через 1,5 - 2 хв після перемішування, і електродвигун автоматично відключається. Тачку з приготовленою сумішшю розчину відвозять на робоче місце лицювальника, встановлюють іншу тачку, після чого весь цикл повторюється.

     Місткість бункера розчинозмішувача  110 л; обсяг готового замісу 90 л; час перемішування 105 с, з них 70 з після закінчення завантаження; продуктивність до 1,5 м³ / год.

Переглянути відеоматеріали за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=nt2z8OzFB7o#action=share

     При  невеликих  обсягах  можна  приготувати  розчин  і  вручну. Для  цього  застосовують  підборну  лопату.Спочатку  відміряють необхідну  кількість  піску  і  засипають  у  ємкість, потім відміряють  необхідну  кількість  цементу і  засипають  зверху  на  пісок .  Отриману  суміш  перемішують  в  сухому  стані до  однорідності. Після  цього  її  розрівнюють  роблять  посередині  ямку і  невеликими  порціями  додають  воду. Лопатою  чи  веслом обрушують   краї  ямки  і  ретельно  перемішують.  Дозують  компоненти  розчину за  об'ємом : відрами, лопатами.

Переглянути відеоматеріали за посиланнями:

1. https://www.youtube.com/watch?v=BuJiKaXKrWU#action=share

2. https://www.youtube.com/watch?v=JU4tkbSPdAg#action=share

Приготування сухих розчинних сумішей на заводі і приготування з них розчинів на будівельному майданчику. Контроль якості.

     Дозований і ретельно перемішаний склад з в'яжучих і заповнювачів називають сухою сумішшю розчину. Готують такі суміші централізовано на розчинних заводах або вузлах. Приготовану суміш затарюють у бункерні контейнери місткістю 0,88 м³ або в паперові мішки масою 20 кг. До кожної партії приготовленої сухої розчинної суміші  прикліплюють  паспорт-бирку, де вказані склад, обсяг і термін зберігання суміші.

     При великих обсягах облицювальних робіт сухі суміші доставляють на об'єкт у контейнерах (рис. ). Вони складаються з прямокутної рами 1 з відкидними опорами 4 на кутах і бункера 2, закріпленого на рамі. Вгорі бункера знаходиться приймальний люк 3 з герметичною кришкою, внизу - роздавальник  розчину. Телескопічні вставки на кінцях відкидних опор регулюють висоту рами контейнера в межах 20 см. Для доставки контейнерів із сухою сумішшю на об'єкт використовують автомобілі (рис. ), обладнані гідравлічними надрамниками.

Рис.1 Доставка контейнерів (а) з сухою сумішшю розчину автотранспортом (б): 1 - прямокутна рама, 2 - бункер, 3 - прийомний люк, 4 - відкидна опора, 5 - телескопічна вставка

Для навантаження автомобіль з опущеним надрамником подають під контейнер, потім гідравлічним надрамником піднімають контейнер, відкидні опори піднімають вгору і закріплюють. Після чого гідравлічний надрамник опускається, встановлюючи контейнер на раму автомобіля. На автомобіль завантажують по два контейнери. При розвантаженні гідравлічним надрамником контейнер піднімають, встановлюють відкидні опори, потім надрамник опускають і автомобіль від'їжджає. Контейнер залишається на місці складування на опорах. Транспортування сухих розчинних сумішей в бункерних контейнерах не вимагає на споруджуваному об'єкті складських приміщень, забезпечує збереження приготовленої суміші при незначних витратах праці на вантаження і вивантаження.

     При невеликих обсягах облицювальних робіт суху розчинну суміш на об'єкт доставляють у паперових мішках. Суміш придатна до вживання, якщо мішки, в яких вона зберігається, не розірвані, чи не намочені, мають паспорт-бирку і немає ознак грудкування суміші.

     Сухі розчинні суміші зачиняють безпосередньо на робочому місці лицювальника. Для приготування розчинів використовують змішувачі невеликої місткості (80 - 110 л), наприклад розчинозмішувач СО-23Б з відкидними лопатями. Суху суміш при замішуванні спочатку засипають у змішувач, потім додають воду, включають електродвигун і перемішують суміш до однорідності складу.

    Застосування сухих сумішей дозволяє готувати необхідну кількість розчину необхідної якості.

    При застосуванні сухих сумішей використовуються переваги централізації: укрупнені централізовані склади цементу і заповнювачів, зосереджене розташування основного обладнання та механізмів (помольних установок, змішувачів і ін). дотримання технології приготування сумішей, що забезпечує отримання суміші оптимального і однорідного складу при широкому асортименті. Крім того, виключається перевезення великої кількості води, що входить до складу розчину; з'являється можливість створювати запаси сухих сумішей, що виключає простої в роботі із-за затримки у доставці товарного розчину на об'єкти; не потребує додаткової переробки розчинів будівельних умовах.

     Значно скорочуються втрати розчину при навантаженні, транспортуванням і вивантаженням, що мають місце в разі застосування товарних розчинів, виключаються всі незручності, пов'язані з приготуванням, транспортуванням і прийомом товарних (мокрих) розчинів в зимовий час. Є можливість більш точно виготовляти необхідну кількість розчину. Якість розчину, приготованого з сухих сумішей, вище, так як при цьому дотримується чітке дозування.

     Приймає  сухі  суміші  на  обєкті  згідно  бирок  та  супроводжуючих  документів  майстер  або  виконроб. Для  контролю  якості із уже  затвореного із  сухої  суміші  розчину  роблять  зразки  (як  правило 150х70х70мм  і  не  менше  трьох)  і  зберігають до  закінчення  будівництва.  В  разі  виникнення  претезій  до  якості  до  розчинів ці  зразки випробовують  і  зясовують  причини неякісного  виконання  робіт.

ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати лекційний матеріал, скласти опорний конспект, зробити фотозвіт та надіслати на електронну пошту.